Український айтівець Віталій, який долучився до Сил оборони й нині служить в морській піхоті у батальйоні безпілотних систем, створив сайт «Ігровий пристанок». Він сприяє поширенню української локалізації та надає персоналізований звіт про бібліотеку ігор користувача. dev.ua поспілкувався з розробником і дізнався більше про його проєкт.
«До служби працював .NET розробником, займався бекендом і десктопним застосунком. Узагалі, я полюбляю писати якісь цікаві речі чи експериментувати із „залізом“, тож із власних пет-проєктів у мене асортимент різний — від ботів до „сталкерського радіо“ на Raspberry Pi», — розповів про свій бекграунд Віталій.
Він зазначив, що ідею «Ігрового пристанку» виношував давно. Концепцію будував під власні потреби, щоб не перевіряти власноруч, чи є в гри українізатор або чи її не створила російська студія, а автоматизувати процес.
Військовий говорить, що цей сайт — його особистий внесок у поширення української мови в інфопросторі. Раніше він приєднувався до різних ініціатив, й у 2016 кілька місяців був активним перекладачем у STS-UA (спілка, яка переклала українською інтерфейс Steam та ігри компанії Valve), Пізніше брав участь у перекладацькому івенті на офіційному Discord-сервері S.T.A.L.K.E.R. Official Community й побув там модератором.
Як вдалося створити ігровий сервіс під час служби в Силах Оборони
«У нашому батальйоні затягнень часу немає. Хто повернувся з чергування, ті мають час помитися, попрати одяг, підготувати обладнання до наступного чергування. Решту часу витрачайте як хочете — можете з’їздити в місто закупитися, пограти в ігри (отут у чат вривається Steam Deck), узяти участь у срачах в інтернеті, ну, а я писав сайт», — розповідає Віталій.
Він говорить, що серед деяких цивільних є міф, що якщо військовослужбовець не перебуває 24/7 «на бойових», то це «фейковий військовий», проте це не так.
«Після повернення з відпустки освіжилася голова й загорівся бажанням нарешті зайнятися проєктом — за три години написав мінімальну основу, яка читала й виводила бібліотеку, решта — написання логіки, рефактор і доведення до притомного вигляду. На все пішло десь 1,5 місяця», — зазначає розробник «Ігрового пристанку».
Віталій додав, що розробка сервісу тривала б довше, якби створював фронтенд із нуля, бо він «кульгає» в цьому аспекті. Але на допомогу прийшла бібліотека MudBlazor, на яку він натрапив, коли шукав, як реалізувати графік.
Як працює сервіс
Віталій розповідає, що на головній сторінці вказана статистика — скільки Steam-ігор наразі в базі «Ігрового пристанку» та який відсоток користувачів Steam користується українською.
«Користуючись нагодою, закликаю перемкнути інтерфейс Steam на українську мову, адже що більше користувачів послуговуються українською — то більша зацікавленість розробників випускати ігри, програми, контент тощо українською. Глобально це стосується не лише Steam, тому перемикайте інтерфейс всюди, де можете», — закликає військовий.
У розділі «Бібліотека» гравець може переглянути, які ігри з його бібліотеки Steam мають українську локалізацію, які ігри є українськими, а які — російськими. Інформація про наявність української локалізації збирається з двох джерел: з крамниці Steam (пошук за критерієм «українська мова»), та каталогу КУЛІ, звідки також отримується інформація про тип локалізації (текстова, озвучення, офіційна, неофіційна, напівофіційна) та походження гри (українська, російська).
Додатковим джерелом інформації виступають відгуки кураторів, що допомагає розширити базу українських і російських ігор. Окремо всі українські ігри перевіряються на наявність цін у рублях. Якщо ціни є — це означає, що гра продається у росії, й з усіх проданих копій сплачуються податки у ворожий бюджет, які потім конвертуються в озброєння, відзначає розробник проєкту.
«Продаж українських ігор у ворожій країні є неприйнятним, варто це доносити українським розробникам, щоб вони знімали свої ігри з продажів у російському регіоні, бо це торгівля на крові», — упевнений військовий
За його словами, аудиторією сервісу є активна українська ігрова спільнота.
«Після запуску сайту я отримав багато позитивних відгуків від гравців, яким сайт допоміг вичистити російські ігри з бібліотеки. Радий, що „Ігровий пристанок“ приносить користь», — говорить Віталій.
Плани на майбутнє
Наразі в пріоритеті розробника — адаптувати сайт під різні розміри екранів, бо «з мобільною версією — біда».
«Після того, як відполірую проблемні місця, можна буде зайнятися наповненням функціональності. Щодо цікавих напрямів розвитку можу виділити статистику по бібліотеці, можливість перегляду загального неперсоналізованого каталогу, відкрите API», — ділиться ідеями Віталій.
Він додав, що розробляє й підтримує «Ігровий пристанок» самотужки, і прагне залишити його некомерційним і без реклами.